В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася щорічна студентсько-аспірантська конференція «Освіта і наука – 2026»
На кафедрі культурології, богослов’я та релігієзнавства соціально-гуманітарного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулася щорічна звітно-наукова конференція студентів і аспірантів «Освіта і наука – 2026». Захід традиційно став платформою для презентації актуальних наукових досліджень молодих учених у галузі релігієзнавства та богослов’я.
У межах секції «Релігієзнавство та богослов’я» було представлено широкий спектр доповідей, які охоплювали як класичні богословські проблеми, так і сучасні соціокультурні виклики.
Зокрема, у доповіді Івана Апаршина розкрито есхатологічний вимір ідеалу людини в православній антропології. Автор акцентував увагу на христоцентричному характері розуміння людини та підкреслив, що її повнота мислиться не як завершений стан, а як процес безперервного духовного зростання у перспективі обоження (теозису) .
Актуальні суспільні дискусії були представлені у дослідженні Тараса Вершила, присвяченому взаємодії ЛГБТ-руху та християнських цінностей в Україні. Доповідач проаналізував напруження між правозахисними тенденціями та традиційними моральними орієнтирами, наголосивши на необхідності конструктивного діалогу між релігійними спільнотами та сучасним суспільством.
Проблематику державно-церковних відносин порушив Ярослав Корицький, який обґрунтував ключову роль свободи совісті як фундаменту демократичної держави. У доповіді було підкреслено важливість правової рівності релігійних організацій та необхідність збереження балансу між свободою віросповідання і публічними інтересами .
Значну увагу учасників викликало дослідження Ігоря Крутова, присвячене ролі релігійної ідентичності у міжправославному діалозі в післявоєнній Україні. Автор наголосив на амбівалентному характері цього чинника: він одночасно сприяє консолідації та може виступати джерелом конфліктів у церковному середовищі .
Філософсько-релігієзнавчий аспект було представлено у доповіді Анатолія Лепешка, який дослідив співвідношення раціонального та ірраціонального у релігійному світогляді. Автор довів, що цілісність релігійного мислення формується саме через взаємодію віри і знання, які виступають взаємодоповнювальними елементами духовного досвіду .
Соціологічний вимір релігії розкрила Інна Литовченко, яка проаналізувала трансформацію релігійності молоді в сучасній Україні. Доповідачка відзначила зростання індивідуалізованих форм духовності та поширення «віри без приналежності», а також вплив війни та цифрового середовища на релігійну практику молодого покоління .
Окремий блок доповідей був присвячений практичним аспектам релігійного життя. Зокрема, Петро Могильний дослідив феномен «блакитних зон» і роль адвентистського способу життя у формуванні культури здоров’я, а Євгеній Семеняк проаналізував трансформацію сімейного богослужіння в умовах секуляризації та війни .
Проблематику релігійного насильства висвітлив Олег Савкін, який звернувся до витоків його обґрунтування в іудаїзмі та ранньому християнстві, підкресливши складність поєднання пацифістських ідей Євангелія з історичними практиками релігійних інституцій .
Сучасні медіа та релігія стали предметом дослідження Андрія Складана, який показав, як традиційні християнські цінності трансформуються в цифровому інформаційному просторі, набуваючи нових форм репрезентації та впливу на суспільство .
Також було представлено дослідження Дмитра Яковенка щодо демографічних змін мусульманського населення в Європі, а також роботу Семена Яковенка, присвячену становленню військового капеланства в адвентистській традиції .
Загалом конференція засвідчила високий рівень наукової підготовки студентів і аспірантів, актуальність обраних тем та їхню глибоку інтеграцію в сучасний суспільний і науковий контекст. Проведення подібних заходів сприяє розвитку академічної культури, формуванню дослідницьких навичок і активному включенню молодих науковців у науковий дискурс.
